Академія Аеронавтичного товариства Whiskerton (W.A.S.A.)

Нова глава: перше прибуття

Ранковий потяг прибув під небом, важким від пари й можливостей.

Юні студенти сходили на перон із блискучими валізами, згорнутими кресленнями, латками на торбах і мріями, значно більшими за них самих.

Дехто подорожував днями, аби дістатися Whiskerton.

Інші готувалися до цієї миті роками.

Далі за станцією височіла Академія — вежі з каменю й латуні, обсерваторії під скляними банями, майстерні, в яких гуділи далекі механізми, та лекційні зали, де неможливі ідеї обговорювали над холодним чаєм і в безсонні вечори.

Для багатьох це був просто університет.

Для інших — початок життя, яке вони ледь наважувалися уявити.

А для кількох щасливців — початок історії.

З міського архіву

Заснована у 1896 році, Академія Аеронавтичного товариства Whiskerton вважається однією з найпрестижніших установ міста та провідним осередком вивчення польоту, навігації й експериментальної інженерії.

Заснована членами Аеронавтичного товариства Whiskerton, Академія постала в добу стрімких нововведень, коли інженери та винахідники Whiskerton звернули свої амбіції до небес.

Її засаднича філософія й досі добре знана по всьому місту:

"Майбутнє транспорту належить не лише дорогам і водним шляхам — а й небесам над ними."

Розташована в Академічному кварталі, Академія складається з з’єднаних між собою лекційних залів, механічних лабораторій, обсерваторій, експериментальних ангарів, креслярських кімнат і випробувальних дворів, де винахід часто крокує поруч із невдачею.

Хоч Академію й шанують по всьому Whiskerton, вона не менш відома випадковими механічними пригодами, несподіваними вибухами та винаходами, що працюють майже саме так, як було задумано.

Викладачі зазвичай надають перевагу вислову:

"Освітня незручність."

Напрями навчання

Студенти можуть спеціалізуватися на:

• Аеронавтичній інженерії
• Експериментальних рушійних системах
• Механічних системах польоту
• Навігації & картографії
• Атмосферних науках
• Проєктуванні дирижаблів
• Точній механіці

Стипендії тут надзвичайно конкурсні, а від студентів очікують уміння поєднувати теорію з практичним експериментом — що часто означає сажу, недосип і підпалені брови.

Життя всередині Академії

Академія рідко спить.

З раннього ранку студенти поспішають між лекціями, стискаючи записники й незавершені розрахунки. По обіді майстерні відлунюють звуком молотків, парових клапанів і розпечених академічних суперечок.

Пізні вечори належать обсерваторіям.

Подейкують, що найяскравіші ідеї приходять невдовзі після півночі, коли місто стихає, а лампи горять низько.

Запах машинної оливи, пергаменту, латунного поліру й надто міцно настояного чаю тримається майже в кожному коридорі.

Деякі аудиторії бездоганні.

Інші виглядають так, ніби пережили невеликі катастрофи.

Традиції & чутки

Студенти Академії відомі своїми дивакуватими звичаями.

Перед іспитами багато хто торкається латунного компаса, вмурованого біля східного входу, на щастя.

Давня чутка твердить, що десь під Академією лежить покинута майстерня, де стоїть невдалий летючий прототип, який і досі часом посвистує у буремні ночі.

Жоден професор офіційно не підтвердив його існування.

Жоден студент не припинив його шукати.